Рыжик_УникумуS, 34 - 11 февраля 2008 14:15

Буваэ час.Буває час,коли погано.І нічого не хотчеться,лишень поглибше зануритися в своє горе та не виринати з нього ні в якому разі.Буває час,коли тобі хочеться,щоб тебе боліло,щоб тебе рвало на шматки.Для чого це нам-не знаю,але навряд чи прориваються задатки садистів.
Просто...Просто нам так комфортно:там,глибоко в душі убивати кохання,перебираючі старі спогади-приємні та не дуже,вмикати сумну музику та дивитись в зеркало на бліде невиспане обличчя.Хтось таким чином просто себе жаліє,хтось намагається стати сильнішим,хтось не знаходить нових сил на життя,а тих,що залишилось-вистачає лиш на тугу.
І в мене був такий час.Допоки не зрозуміла-це не панацея.Це не для мене.Мені потрібне життя,рух і сили на нове кохання,а їх можна отримати лише з веселими ритмами в навушниках,посмішкою на обличчі та величезною вірою,що все буде о'кей!

Пі.Сі:Саме любов та віру я беру в своє озброєння.Надію залишаю лузерам-вона занадто часто вмирає,хай і остання...

• 
• 
•