Свет, 48 - 23 апреля 2010 19:53

Тихий шелест вітрів, ніжні пестощі трав...
Ти мене не зустрів,я тебе не знайшла.
Цілувала дощі, обіймала моря,
Я до тебе ішла і себе віднайшла.
У небесну блакить виливала печаль
Квітню шептала про свій біль, про свій жаль.
Я не знала світанку, що впав за вікном.
Я чекала до ранку, щоб знайти тебе знов.
Я тебе цілувала, обіймала у снах.
В тихім подиху вітру та в шелесті трав...
Але ти все ідеш, геть від мене, у ніч,
І розкажеш про нас, коли ми віч-на-віч...
У космічну безодню відлітають вірші
І живу я для тебе, біль на сірому тлі.
Я існую, шукаю, і мрію,тим і живу...
Що в безодні людській я тебе віднайду.

• 
• 
•